Особенности формирования благоприятного социально-психологического климата в трудовом коллективе

Особливості формування сприятливого соціально-психологічного клімату в трудовому колективі

Исследованы основы формирования благоприятного социально-психологического климата в трудовом коллективе. Рассмотрены характеристики благоприятного и неблагоприятного социально-психологического климата. Определено, что основными факторами, влияющими на состояние социально-психологического климата в трудовом коллективе, являются: содержание труда и степень удовлетворения людей работой; условия труда и быта, удовлетворенность ими; степень удовлетворения характером межличностных отношений с сотрудниками; стиль руководства, личность руководителя, а также то, доволен ли он сотрудниками. Доказано, что характерными признаками коллектива, в котором неблагоприятный социально-психологический климат, является высокая текучесть кадров и низкая эффективность труда. В результате исследования установлено, что социально-психологический климат ­ это состояние групповой психики, совокупность отношения членов коллектива к условиям и характеру совместной деятельности, к коллегам по работе, к руководителю коллектива. Ведущая роль в формировании социально-психологического климата в трудовом коллективе принадлежит руководству, которое в первую очередь должно понять психологию людей, их эмоциональное состояние, настроение, душевные переживания, найти индивидуальный подход к каждому сотруднику, правильно разграничивать служебные обязанности и права работника, а также минимизировать уровень конфликтных ситуаций в коллективе. Каждый работник должен прислушиваться к мнению других, выслушивать и уважать друг друга, правильно и сдержанно проявлять собственные эмоции и толерантно относиться к их проявлению у других. Таким образом каждый член трудового коллектива должен внести свой вклад в улучшение его социально-психологического климата.

Досліджено основи формування сприятливого соціально-психологічного клімату в трудовому колективі. Розглянуто характеристики сприятливого й несприятливого соціально-психологічного клімату. Визначено, що основними факторами, які впливають на стан соціально-психологічного клімату в трудовому колективі, є: зміст праці та ступінь задоволення людей роботою; умови праці й побуту, задоволеність ними; ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків зі співробітниками; стиль керівництва, особистість керівника, а також те, чи задоволений він співробітниками. Доведено, що характерними ознаками колективу, в якому наявний несприятливий соціально-психологічний клімат, є висока плинність кадрів та низька ефективність праці. У результаті дослідження визначено, що соціально-психологічний клімат – це стан групової психіки, сукупність ставлення членів колективу до умов і характеру сумісної діяльності, до колег по роботі, до керівника колективу. Провідна роль у формуванні соціально-психологічного клімату в трудовому колективі належить керівництву, яке в першу чергу повинно зрозуміти психологію людей, їх емоційний стан, настрій, душевні переживання, знайти індивідуальний підхід до кожного співробітника, правильно розмежовувати службові обов'язки та права працівника, а також мінімізувати рівень конфліктних ситуацій у колективі. Кожний працівник має прислухатися до думок інших, вислуховувати та поважати один одного, правильно та стримано виявляти власні емоції та толерантно ставитися до їх вияву в інших. Отже, кожний член трудового колективу повинен зробити свій внесок у покращення його соціально-психологічного клімату.

Ivanytska, Svitlana

Halaida, Tetiana

team

satisfaction

comfort

results

cohesion

stimulation

working conditions

социально-психологический климат

коллектив

удовлетворенность

комфорт

результат

сплоченность

стимулирование

условия труда

соціально-психологічний клімат

колектив

задоволеність

комфорт

результат

згуртованість

стимулювання

умови праці

info:eu-repo/semantics/publishedVersion

10.26906/EiR.2020.1(76).1922

ЭКОНОМИКА И РЕГИОН Научный журнал; № 1(76) (2020): Економіка і регіон; 92-98

Економіка і регіон; № 1(76) (2020): Економіка і регіон; 92-98

2414-0538

2218-1199

10.26906/EiR.2020.1(76)