Особенности инклюзивного роста национальной экономики

Особливості інклюзивного зростання національної економіки

Систематизированы приоритеты инклюзивного развития национальной экономики. Определено, что инклюзивный рост национальной экономики принципиально отличается от стандартного экономического роста, поскольку имеет более широкие цели, чем увеличение доходов населения и объема ВВП. Доказано, что основными целями инклюзивного роста экономики являются смещение акцента на развитие человека и повышение его благосостояния, снижение уровня бедности и неравенства; повышение вовлеченности и активное участие всех слоев населения в предпринимательстве. Доказано, что инклюзивное развитие экономики ­ это концепция, которая обеспечивает справедливые возможности и равноправие для экономических участников, сопровождается выгодами, принесенными каждому сектору экономики и различным слоям общества. Данный подход расширяет традиционные модели экономического роста и включает сосредоточение внимания на равенстве, распределении капитала, экологическом состоянии окружающей среды, социальной защиты и продовольственной безопасности. Представлена структурная модель инклюзивного развития национальной экономики, основанной на переходе экономической системы от инновационного и устойчивого к инклюзивному развитию. Авторы выделяют пять основных типов инклюзивного развития национальной экономики. Причем последовательность их реализации зависит от наличия инвестиционных ресурсов и уровня производственного потенциала национальной экономики. Определены принципиальные отличия новой концепции инклюзивного роста, в часности инклюзивный рост национальной экономики предполагает, что благосостояние общества заключается не только в увеличении реального ВВП и материальных доходов населения, но и включает такие сферы жизни человека, как образование, здравоохранение, личная безопасность, экология и многие другие.

Систематизовано пріоритети інклюзивного розвитку національної економіки. Визначено, що інклюзивне зростання національної економіки принципово відрізняється від стандартного економічного зростання, оскільки має більш широкі цілі, ніж збільшення доходів населення й обсягу ВВП. Доведено, що основними цілями інклюзивного зростання економіки є зміщення акценту на розвиток людини та підвищення його добробуту, зниження рівня бідності та нерівності; підвищення залученості й активна участь усіх верств населення в підприємництві. Доведено, що інклюзивний розвиток економіки ­ це концепція, яка забезпечує справедливі можливості та рівноправність для економічних учасників, супроводжується вигодами, принесеними кожному секторові економіки та різним верстам суспільства. Такий підхід розширює традиційні моделі економічного зростання і включає зосередження уваги на рівності, розподілі капіталу, екологічному стані навколишнього середовища, соціальному захисті та продовольчій безпеці. Наведено структурну модель інклюзивного розвитку національної економіки, яка базується на переході економічної системи від інноваційного та стійкого до інклюзивного розвитку. Автори виділяють п’ять основних типів інклюзивного розвитку національної економіки. Причому послідовність їх реалізації залежить від наявності інвестиційних ресурсів та рівня виробничого потенціалу національної економіки. Визначено принципові відмінності нової концепції інклюзивного зростання, зокрема інклюзивне зростання національної економіки передбачає, що добробут суспільства полягає не тільки в збільшенні реального ВВП і матеріальних доходів населення, але й включає такі сфери життя людини, як освіта, охорона здоров'я, особиста безпека, екологія та багато інших.

Katiukha, Serhii

economic growth

inclusion

sustainable development

inclusive development

национальная экономика

экономический рост

включения

устойчивое развитие

инклюзивный развитие

національна економіка

економічне зростання

включення

сталий розвиток

інклюзивний розвиток

info:eu-repo/semantics/publishedVersion

10.26906/eip.2019.3(74).1761

ЭКОНОМИКА И РЕГИОН Научный журнал; № 3(74) (2019): Экономика и регион; 44-49

Економіка і регіон; № 3(74) (2019): Економіка і регіон; 44-49

2414-0538

2218-1199

10.26906/EiR.2019.3(74)