Социальное развитие и социальная безопасность агломераций в контексте обеспечения устойчивого развития

Соціальний розвиток та соціальна безпека агломерацій у контексті забезпечення сталого розвитку

Исследована генеза и эволюция формирования в Украине агломераций и их влияние на обеспечение устойчивого развития. Раскрыты критерии и признаки агломераций, их роль в формировании составляющих устойчивого развития. Отмечается, что основной задачей формирования агломераций является повышение жизненного уровня жителей населенных пунктов, удаленных от города, ­ ядра агломерации, выравнивание территориальных различий в социально-культурном обслуживании населения. Констатировано, что для агломераций, как целостных составляющих урбанизированной среды, характерны наличие интенсивных демографических, социальных, экономических и культурных связей, а также значительная концентрация финансовых и высококвалифицированных человеческих ресурсов, формирование научно-исследовательской инфраструктуры, которые в совокупности создают условия преобразования агломераций в центры инновационного развития регионов и страны в целом. Это в свою очередь позволяет привлекать значительные объемы инвестиций прежде всего в развитие высокотехнологичных отраслей экономики. Акцентировано внимание на том, что важно учитывать интересы териториальных общин как в сфере пространственного и стратегического планирования, так и в сфере формирования инвестиционной политики. Предложено ряд мероприятий по ускорению процесса обеспечения устойчивого развития. В числе последних перспективной может быть разработка механизмов привлечения инвестиций в развитие социальной сферы и повышение эффективности их использования.

Досліджено ґенезу та еволюцію формування в Україні агломерацій та їх вплив на забезпечення сталого розвитку. Розкриті критерії та основні ознаки агломерацій, їх роль у формуванні складових сталого розвитку. Зазначається, що основним завданням формування агломерацій є сприяння підвищенню життєвого рівня жителів населених пунктів, віддалених від міста, – ядра агломерації, вирівнювання територіальних відмінностей у соціально-культурному обслуговуванні населення. Констатовано, що для агломерацій, як цілісних осередків урбанізованого середовища, характерними є наявність інтенсивних демографічних, соціальних, економічних і культурних зв’язків, а також значна концентрація фінансових та висококваліфікованих людських ресурсів, формування науково-дослідної інфраструктури, що у сукупності створює умови перетворення агломерацій у центри інноваційного розвитку регіонів та країни в цілому. Це в свою чергу дозволяє залучати значні обсяги інвестицій перш за все у розвиток високотехнологічних галузей економіки. Акцентовано увагу на тому, що важливо ураховувати інтереси громад як у сфері просторового та стратегічного планування, так і в сфері формування елементів спільної інвестиційної політики. Запропоновано ряд заходів щодо прискорення процесу забезпечення сталого розвитку. В числі останніх перспективною може бути розробка механізмів залучення інвестицій у розвиток соціальної сфери та підвищення ефективності їх використання.

Kutsenko, Vira

environment

social sphere

agglomeration

strategic planning

устойчивое развитие

окружающая среда

социальная сфера

агломерация

стратегическое планирование

сталий розвиток

довкілля

соціальна сфера

агломерація

стратегічне планування

info:eu-repo/semantics/publishedVersion

10.26906/eip.2019.3(74).1756

ЭКОНОМИКА И РЕГИОН Научный журнал; № 3(74) (2019): Экономика и регион; 19-26

Економіка і регіон; № 3(74) (2019): Економіка і регіон; 19-26

2414-0538

2218-1199

10.26906/EiR.2019.3(74)